Мельничук Євген

Женя smКілька років тому в моєму житті був переламний момент, з яким мені було тяжко впоратися, а як такої підтримки від друзів я не мав, бо не знав, на кого покластися. На щастя, приїхав з Франції мій давній друг. Ми частенько листувалися, поки він був там, я розповідав йому мої переживання. Він допомагав мені, підтримував і я був дуже вдячний йому. Саме з його листа пролунали слова, які примусили мене вперше задуматися про Бога.

Він сказав: "Жень, не потрібно дякувати мені, часом Бог допомагає і говорить до людей через інших". Я не можу дослівно передати ті слова, та вони дуже сильно вразили мене. В жовтні мій друг запросив мене на християнський клуб. Спершу я, як завжди, шукав причину аби не піти. Але оскільки він мав скоро від'їжджати на роботу за кордон і я хотів ще з ним поспілкуватися, то погодився. Тема клубу була щось про вагітність, дітей та мам. Я сидів і мені було одночасно ніяково і цікаво, вечір таки був класний. Я познайомився з багатьма цікавими людьми. Мене в першу чергу вразила їхня відкритість і простота. Відчувалася їх чистота. Оскільки я сам мав їхати з міста на 3 місяці, то наступні клуби я пропустив. Але той вечір я пам'ятав довго і неодноразово в моїй голові літали думки про той час.

Наступна зустріч з моєю майбутньою командою була в селі Виженка, де ми зустрічали Новий Рік. Вони запросили мене провести цей час разом і це був мій найкращий новий рік! Він був абсолютно іншим, аніж ті, які я святкував до цього. Ми співали християнські пісні і проводили дуже класно час. Я задавав собі питання: в чому різниця? Фізіологічно ми одинакові, але всередині ми зовсім інші. Я хотів зрозуміти це, і з часом почав щонеділі відвідувати церкву. На одній із проповідей я зрозумів, що різниця проста. В їхніх серця працює Дух Святий. Тоді я покаявся і з того часу зростаю духовно. Я вдячний Богу за тих людей, які є зараз в моєму житті, і я вдячний Йому за те, як Він вів мене до себе, я вдячний Богу за ті випробування в житті, які Він використав як доріжку до Себе.